ГОППЕ: Що ви думаєте, пане Бандеро, про підпорядкування після 1945 р. адміністрації Української Соціялістичної Совєтської Республіки півострова Криму, про цьогорічні демонстративні святкування влучення України в російську імперію з нагоди трьохсотліття Переяславського договору, про висунення на видатні державні пости вірних Москві комуністів з українськими прізвищами і про все, що сьогодні московська тактика виявляє супроти України?
БАНДЕРА: Москва пробує тим способом викликати в українців переконання, що Україна і український народ могли б мати в рамках СССР найкращі можливості розвитку, можливості задовольнити свої національно-політичні аспірації і стати навіть пануючою нацією. Цей останній висунений момент особливо сильно підкреслюється совєтською пропагандою, кажучи, що “великий російський народ” хоче ділити свою панівну гегемонію з “великим українським братнім народом”. За цією спробою ховається московське намагання прив'язати Україну до совєтського імперіялізму і спонукати її вкупі з росіянами його поширювати, обороняти та від його долі узалежнити і долю України.
Кто-то, конечно, хороший, но он не готов сесть в автозак, а кому и Голгофа – не плаха. Разница в принципах, в принципе, только пять слов: Русский военный корабль, иди нахуй.
Голос из трубки спокоен, прерывист и глух: «Мама, я в шапке, взяла документы, нет страха». Дочка сегодня заснула в метро на полу. Русский военный корабль, иди нахуй.
Если действительно хочешь для нашей земли что-то хорошее – вон огород перепахан. Зерна в карман положи, чтоб они проросли. Русский военный корабль, иди нахуй.
Здесь возле арты чечен, беларус и казах, Тут верят в Будду и Ктулху, в Христа и Аллаха. Новые фрески распишем на новых церквях: «Русский военный корабль, иди нахуй».
Этой империи нужен и Киев, и Крым. Может быть я никогда не дождусь ее краха, Но, будь уверен, мой правнук при встрече с твоим Скажет: ты русский? О'кей, Иди нахуй!